Подорож Гуцульщиною

"...Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами розлого й гордо ліг
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх"
Марина Кузьменко

Завжди, коли сідаю писати про похід чи то змагання в Карпатах, мені бракує слів аби сповна передати враження від того настрою який там є повсюди - в карпатському повітрі, в бурхливих водах Черемоша та Чорної Тиси, в краєвидах на нескінченні курчаві хребти з вершин, в тонесеньких стрічках гірських доріг, котрі мов мереживо вкривають величні схили і манять в далечінь, в..... можу продовжувати безкінечно)))  Це треба бачити на власні очі і відчути ту атмосферу самобутності, побувавши там хоч раз ви будете повертатись туди знову і знову, ця магічна залежність не відпустить мабуть до кінця життя, принаймні мене точно :)

Моя ломка почалася ще в травні, останні два роки ми їдемо в гори щойно потеплішає і як з гірських доріг зникне сніг. Та якось воно не склалось в травні, потім в червні загрузла на роботі, а в липні травмувалась на місяць... До першого марафону мушу поїхати в гори, згадати що таке гірська дорога з її "живим" камінням, відчути біль у всьому тілі від подолання підйомів, а потім вдихнути на повні груди на вершині і скотитись вниз (бажано на велосипеді, а не окремо від нього)))

Цього разу нам вдалось виконати ті завдання котрі не давались в минулих роках. Наш план був простим - накататись і відпочити.

1день - Зі Львова на "Мукачевці" дістатись Воловця, а звідти своїм ходом в Пилипець. Поселитись і катнути на г.Гимба та вниз по ДХ трасі "Горіллаз". Скоштувати чорничного вина (це вже був UPD того дня після спуску з Гимби)))

На Гимбу їхали неспішно, в режимі тренування, хотілось виїхати не спішуюючись, і о чудо там де минулого року на змаганнях ходила тепер виїжджаю. Піші туристи були трохи здивовані побаченим)))

2день - марш-кидок протяжністю 150 км з набором висоти 3580м трохи лякав...

Пилипець-Кваси через Свидовецький хребет і спуск в Ясіню з Драгобрата. В цей день підйом о 6.00 півтори годинки на збори і о 7.30 виїзд, фінішувати мали до 23год..

То був самий емоційний і трохи важкий день для нас. Хотілось якомога швидше проїхати асфальтне УГ і звернути на гірську дорогу.

З Колочави їхали через Прислоп, трохи повеселішала на гірській дорозі. Потім знову трохи селами в Усть-Чорну, а звідти через Свидовецький хребет на Драгобрат.

В Ясіню ми спустились близько 21.30, вже смеркалось, в нас один ліхтарик і "моргулька" на двох, треба було поспішити. Крутила по асфальту вже на автопілоті, і вперше засинала на байку, очі відкриті, а свідомість відключається... було трохи стрьомно, але мошкарня, яка збивалась в хмари над дорогою і лупила по обличчю мов дрібний сніг, не давала заснути. Приїхали до підвісного пішого мосту, там нас зустріла господиня будиночку в якому ми мали заночувати.

Я була трохи засмучена що далеченько від центру села, проте наранок побачивши де ми оселились навіть зраділа - навколо гори, буквально в дворі магазин, поряд річка і буркут (джерело з мінеральною водою).

Газдиня - добра, приємна жіночка Любов, носилася з нами як з писаною торбою. Пригостила нас вечерею, а зранку накормила кулешею з бринзою та маслом...ммм смакота, спробуйте :) В разі чого контакти в мене є, звертайтесь з радістю поділюсь.

3день - г.Петрос, мали виїхати до обіду, але Кваси славляться капризною погодою, і нас затримав дощ. Дехто вирішив поспати, бо думав що погода зіпсувалась до вечора, проте дощ скінчився швидко, вийшло сонечко, насилу розштурхала того соню, ми виїхали з дому приблизно о 16.30.

Ще зустріли по дорозі Любу, вона запевняла нас що не встигнемо ми на Петрос піднятись... Челендж ексептед))) через 3.23 ми вже фоткались на вершині гори, навколо юрба піших туристів, які по доброму косо дивились на двох обмороків на байках)))
Заїжджали з Квасів, проїжджається практично все.

Довго не сиділи на Петросі, бо занадто холодний і пронизливий вітер там, а ми розігріті, мокрі після підйому, так легко і застудитись посеред літа. Спустились за годинку, на двохпідвісі це приносить задоволення, інколи було страшно від того як зненацька попереду з*являлись великі каміння, а через мить вже дивно від того що вони вже позаду... чудобайк, головне не заважати йому і міцно тримати кермо)). Не впевнена чи пересяду колись на хардтейл, хіба що на рівнячкове кантрі по стежкам :)

Кізочка, люблю їх))

Коли повернулись додому, господарі запитали де ми були, коли ж почули що ми все таки виїхали на Петрос були вражені, тим що встигли до темна.

4день - мали поїхати на Говерлу, проте доїхали тільки до пол.Менчул, там побачили як над Петросом збирається грозова хмара і вирішли не ризикувати тай спустились в Кваси, де нас вже наздогнав дощ. Лило так наче в небі трубу прорвало...

5день - вирішили катнути по маршруту марафону Стежками Опришків категорії хардкор. Пізно виїхали, дуже пізно.... доїхали до Близниць, почало смеркатись, вирішили що варто повертатись в село. Ми знали два варіанти - вертатись назад приблизно 10км і спуститись в Білин, або десь під Близницями звернути вправо попід горою, знати б де саме наша дорога... там під горою табором стояли збиральники ягід, ми в них поцікавились де та стежка вправо, на те наше питання почули що фіг ми там проїдем на байках, тільки вертатись назад або через Драгобрат)))

Рєдіскі, вирішили що нам обов*язково треба їхати, сказали б що там трохи треба пройтись "козячими стежками" або видертись нагору, а там дорога...в Кваси... Одним словом - поблукали, вернулись до них, перепитали ще раз, тепер вони направили нас на потрібну дорогу. Правда спускались ми вже в скромешній темноті, по пішохідній стежці, хащами, 5 чоловік і 3 ліхтарика на всіх. Стрьомна штука... Яка я була рада побачити хоч якусь дорогу, дорогу Карл)))
 Наступний, останній день вирішили відпочити біля річки і позасмагати. Поплавали трохи, що дарма купальник везла?))
А ввечері спробували квасівського домашнього вина (і самогону, доречі крутий і не смердючий) і бограчу, його нам приготували господарі будинку де ми зупинились, було дуже смачно. То був справжній закарпатський бограч, правда попросила щоб не робили його лютим :)

Ось так провела тиждень в Карпатах, які обожнюю і неймовірно рада нашому з ними знайомству. Якщо ви дочитали до цього місця, і якщо ви не були жодного разу в наших горах то маю гарну новину - попереду два неймовірних івенти в Карпатах - мтб марафони, де можна спробувати подорожувати в горах, не обов*язково приймати участь заради спортивного інтересу, можна як турист, але без баулу чи рюкзака, натомість ви будете впевнені що попереду є КП з їжею та водою, і в разі біди вас евакуюють. Для першого разу в горах це ідеальний варіант. Найближчий захід - гірський марафон Стежками Опришків, по Свидовецькому хребту, а через 14 днів ще один марафон Пилипець та гонка в гору Містер та Міс Гимба в с.Пилипець, поблизу водоспаду Шипіт. Це чудовий шанс пізнати весь колорит Карпат та Гуцульщини з їхніми радушними людьми та неймовірною природою.
Зняла декілька відео на мобільний, змонтувала невеличкий ролик, якість правда поганенька, але сподіваюсь частинку гарного настрою ви отримаєте, і з*явиться бажання поїхати в Карпати, я старалась ;) Наступного разу зроблю краще відео, таке щоб збуджувало))))