Вихідні 3в1: Марафон "Пилипець". ITT в гору "Міс Гимба". Забіг в гору "Gymba Skyrun"

- Кто испачкал малышей,

Всех - от пяток до ушей?!

Как тебе не стыдно, Грязь?!

Грязь в канаву забралась...

А чумазая орава -

Вслед за ней: 

- Ура! Канава!

Нет. По моему, ребята,

Грязь совсем не виновата!

Перший осінній старт - мтб марафон "Пилипець", пройшов в найживописнішому куточку нашої Неньки - в Карпатах, в с.Пилипець, Боржавський масив. Гарні там краєвиди, вершини не найвищі, проте є куди повкручувати на найлегших передачках, а також можна прокачати данхільний скілл на трасах різної складності.

Особливих підготовок до цього старту не проводила, просто підтримувала ту форму яку мала після марафону в Рахові. Спершу зареєструвалась в категорію Мега (48км), хоча хотіла їхати важчу, але мій Діма відмовив мене їхати Гігу, мотивуючи це тим що там можуть бути глиняні "говна" і що взагалі воно того не варте, досить з мене хардкору на "Стежках"...повелась на те, бо пам*ятаю глиняний спуск на трасі марафону "Невицьке"))) Там за 5м їзди на колеса налипало мабуть 5кг глини...доводилось зупинятись і довбатись палкою, вичищаючи від багнюки байк і при цьому втрачаючи дорогоцінні хвилини :\

Проте, закралась думка "втіхаря" змінити категорію Мега на Гіга, все-таки останній раз в цьому році в горах треба ж відірватись по повній, щоб потім було що згадати на новорічному велокорпоративі, ще була ідейка для повного щастя побігти Gymba Skyrun, після того як проїду ІТТ в гору "Міс Гимба"... Навіть спеціально цікавилась в Назара чи зареєструють на забіг якщо встигну після розділки спуститись... Але про це згодом, давайте по порядку)))

Коли приїхала по номерок на стартову, організатори так файно пропонували змінити категорію, що я почала вагатись трохи, сказала що подумаю, поїхала додому...там зрозуміла що забула окуляри на столі в оргів, це знак мабуть... Чоловіку розказала про пропозицію змінити категорію, відмовив...їду по окуляри і номерок в пічалі, звонить телефон, Діма... "Дуже хочеш пострадать? Ну то їдь Гігу, хардкор так хардкор!" ))) Так і зробила.

Повечеряла плотнєнько і спатки, завтра треба бути бодрячком. 

Прокинулась під ранок (приблизно в 4.00), за вікном дощик...офігєть...і далі спати до будильника...
...Ранок першого дня...

Холодно, аж трусить. Заварила кави, згущеного молочка туди, запила цим макарошки, запакувала в кармани 2 ендуро, 3 карбо, магній і турбоснек на всякий випадок, насос з балоном СО2 і погнала на старт розігріватись. Дилемою був вибір одягу, планувала взяти термофутболку під форму+рукава, а низ - шорти або 3\4 штани. Рукава забула вдома...значить футболка+патріотична кофта+шорти.  Перед самим стартом пішов дощ, от такого не люблю... Стартувати в дощ фуфуфу... Коли накриває під час гонки, то вже всеодно, ти того навіть не помічаєш, а на старті стає дуже холодно під дощем і весь розігрів - коту під хвіст.

Стала в другий ряд, попереду сильні хлопці, значить не будуть тупити на першому підйомі 100%. Дуже різкий старт був, але якось на диво легко зайшов, здається нікому не заважала на першому підйомі, а якщо й так то прабачте :)

Отже їдемо групою, Амерс попереду зупинивсь, підібрав флягу і поїхав доганяти її власника...даремно, замахався добирати, і жбурнув її в траву))) Тільки впусту потратив сили...

Далі майже нічого не пам*ятаю до "бобслейного"спуску в лісі перед першим асфальтом, пам*ятаю тільки що туди гарно їхалось.

На спуску впевнилась що маю файні гальма на байку, зупинялась без проблем перед стрьомними місцями)) Пропустила там пару хлопців, бо розуміла що заважаю їм, трав*яну частину того спуску почала їхати занадто повільно і байк пішов юзом. Вирішила що швидше і безпечніше буде збігти...

На асфальті добрала хлопчину (з гербом на формі), разом доїхали до асфальтного підйому. Там побачила гінця в червоній формі який явно страждав, на КП вияснилось що той хлоп - це Амерс, швиденько вхопила два банани в карман, один з*їла. Їдемо далі разом з Сашею петлю Гіги. На першому спуску намотала купу глини на колеса, вони взагалі не крутились, схопила дрючка, прочистила, крутиться - єхай... Потім були підйоми, в які їхати було не важко, більшість з них виїжджались при правильному педаляжі, але там де глина налипала кілограмами на колеса доводилось спішуватись. Пхала байк в гору, теревенила з Амерсом і рукою знімала з колеса глину... Так і їхали разом до КП2, Саша трохи раніше виїхав з КП, я цього разу зупинилась на довше, набрала флягу, закинула банан, яблучко, використані тюбики з-під гелю викинула в смітник. Волонтери на тому КП були дуже кльові, протерли і змастили ланцюг, навіть лице мені протерли вологою серветкою))) Дякую їм за таку турботу!

Покрутила далі, майже одразу наздогнала напарницю по команді Таю, яка їхала Мега, і ще декількох хлопців. Потім почала обганяти все більше і більше Меганів, чьйорт - пріятна :)

На КП в Ізках випила гіпотоніка і покрутила далі. Так і не зрозуміла коли подолала ті підйоми після Ізок, в які минулі роки ходила пішки, цього разу лише невеликий шматок не вдалось виїхати - буксувало колесо... Доїхала до дороги на Гимбу і почала топтати вгору з останніх сил, обігнала двох дівчат з мега, декілька хлопців.

Фінішний спуск в цьому році кращий, набагато, рада що використали частину "Горілаз", може в наступному році заюзаєте її всю від початку, без "Капітошки"? Правда слизькі корні не ризикнула їхати...розложитись за 2 км до фінішу, прахаділі такоє на ЛЧУ, більше не хочу - пробігла, потім ще раз спішилась коли загрузла в болоті біля оператора))) під підйомником добрала ще одну дівчину з мега, далі швидкий спуск по траві, бачу внизу свого Діму, приємно коли зустрічають на фініші :)

Зустріла Сашу Амерса, "обурююсь" куди він втік від мене?)))

Після фінішу поїхала в готель, бо змерзла як цуцик, аж губи посиніли, регейнер і в душ. Поки я грілась і відновлювалась, мій коханий чоловік вимив мій байк і підготував його до старту на наступний день, зварив пєльмєшкі, як це добре коли маєш таку підтримку :)

Сходили на нагородження, потім на бограш, подивились фотографії з марафону, посміялись трохи, і пішли відпочивати. Наступного дня треба бути знову як "огурчік", адже міс Гимба не менш важливий старт ніж сам марафон Пилипець, і саме на ньому можна перевірити свої витривалість та вміння розрахувати силу на весь підйом.

...Ранок другого дня...

"Міс Гимба"

Підйом спершу дався важко, бо стартувала в зависокому темпі, трохи скинула і крутила вже до кінця в темпі тренування\змагання, одним словом включила лєнтяйку...

Нажаль довелось двічі спішитись, перший раз на шпильці перед фінальними торчами, бо знесло заднє колесо, ще й Діму Петрова стопорнула, а вдруге, коли наїхала заднім колесом на камінь і буксануло колесо...бажання спішитись "бо важко" не було, хоча було реально важко, але не настільки критично щоб ходити.

Фінішнула другою, сфоткались з Надею і спустилась вниз...

В село поїхала по ДХ трасі "Горілаз", на стартовій вже розминались бігуни, готуючись до забігу в гору "Gymba Skyrun".

Пам*ятаєте я писала про скажену ідею після ІТТ на байку прийняти участь ще й у забігові?... Я таки побігла, мабуть на велозаїзді схалявила раз сили залишились))))

Дівчат стартувало 5, двоє одразу втікли, ще дві були поряд. Одна з них обійшла мене. Не хочу бути четвертою...вирішила використовувати стандартну тактику - не відпускати з поля зору, зрозуміти слабинку суперника і скористатись цим. Дівчина швидко віддалялась на пологих прямих, а в гору сповільнювалась.

Ха! Єссс! Тактика боя далі проста - прибавляти в горку, а на пологих участках тримати свій темп відновлюючись перед наступним крутішим градієнтом :) так вдалось обігнати і засвітити суперниці достатньо, щоб мати змогу бігти далі в своєму темпі.

Забігла третьою :)

З дівчатами зробили парочку селфі на вершині:

І спустилась на підйомнику вниз:

Поїхала збирати речі, вирішили на нагородження їхати вже зібраними, щоб встигнути на потяг, адже з нами був малий, тому їхати до Воловця швидко не вдасться. Через ці збори запізнилась на нагородження лише на 5хв. і виявилось що всіх вже нагородили...шо ж такоє...а я так хотіла разом з дівчатами на подіум вийти, пофотографуватись... Наглость - друге щастя))) Позвала їх вийти ще раз зі мною, дякую що погодились :)

Накосила призів за вихідні, за два дні взяла три подіуми)))

Щодо призів хочу окремо сказати. Сертифікати на проживання - це дуже круто!! Особливо вразив сертифікат від "Гусне Виж114" - на дводобове проживання 10-12 осіб О_О... я вже навіть знаю кого покличу з собою ;)

Також відпало питання з проживанням в наступному році під час марафону - маю сертифікат від готелю "Шепіт Карпат". Сподіваюсь наступного року знову матимемо цей марафон в календарі змагань!

Власне це все :)

Щаслива поїхала додому.

Рада, що мій Specialized Epic жодного разу мене не підвів, своїми результатами задоволена, але наступного року хочу їх покращити. Сігма Мобайл записав трек на страву, зможу порівняти ;)

Дякую всім хто доклав зусиль, щоб цей чудовий івент відбувся! Організаторам, волонтерам, фотографам, операторам. Ви робите гарну справу, продовжуйте, а ми підтримаємо своєю участю ;)

До зустрічі на нових стартах!