Бревет 300км, Рівне

Шикарний бревет 300км був шикарно суровим :)

Просто рай для шосера!

Новий особистий рекорд (загальний час з трьома КП 14:15 ), фінішувала в своїй категорії на 2й позиції, в генеральному заліку 39 з 75 стартувавших.

• DISTANCE299.97 km
• DURATION11h:31m:00s
• AVG. SPEED26.0 km/h
• CALORIES7113 kcal
• AVG. HEART RATE153
• MAX. HEART RATE187
• MIN. ALTITUDE177 m
• MAX. ALTITUDE367 m

Люблю марафони, тому що можу перевірити свою підготовку фізичну і моральну. В цьому сезоні мені доволі легко даються довгі дистанції, але цей бревет був викликом для мене і мого байка, бо раніше не їздила дистанцію більше ніж 220 км, а на байку тим паче :) (нового шосейника зараз не маю, а старенький ралей не підлягає ремонту після ДТП, мучаю свого рокхопера по асфальту).

Підйом в 05:30, поснідала, запакувала  NUTRENDівські харчі по карманам і погнала до місця старту. Кворум зібрався не малий - 75 чоловік, а дівчат всього 3. 

Стартували в 7:15, сіла одразу в групу до лідерів, виїхали на об"їзну і там довелось їх відпустити, бо темп був не для мене. Трохи попрацювала на групу в парі, а коли хотіли здати свою зміну наступній парі, здивувало те, що мужики морозились везти групу, просто зупинялись, прям як на Тур де Франс ))) стало смішно, повезли всіх далі, через пару км в когось, все таки, з"явилась совість і двоє хлопців вийшли на зміну.  

До першого КП доїхали швиденько в досить великій групі, там поповнили фляги, перекусили і покрутили далі. Там наша група зменшилась до 6 чоловік, бо решта виїхали раніше на пару хвилин, але далеко вони не втекли, ми їх наздогнали вже через 10 хвилин. А потім в невеличкий підйом крутнули стоячи і група посипалась знову, і нас залишилось 5 (таким складом і фінішували). Десь на 160му км ми підібрали до себе шосейника, якому судячи з усього було зле, перед КП2 майже наздогнали групу шосерів-матраснєгов з якої він відпав. Поїли, потухли догори ногами на лавках і поїхали підкорювати Mur de Hui в Кременець. Доречі не така вже страшна та гора, я думала вона довга і крута, а виявилось що можна було не матрасити в неї, а вкручувати. 

До третього КП докотились наче на автопілоті, сил майже не було, якби не ендуроснек, то спіймала б вафлі...

КП№3, легендарне КП в с.Мости, гостинний двір, господар, який зустрічає рандоньєрів наче рідних.

Смажена курочка, борщ, салат, рис, підливка.... їж скільки влізе :)

Дух того КП дає сил крутити далі, але треба перебороти бажання там залишитись :) тільки заради нього варто було стартувати.

В Рівне їхали досить повільно, ноги були практично пусті, животи набиті не дуже спортивними харчами, та й треба ж зекономити пару Вт на фінішний ривок, бо то святе на останніх метрах марафону стати на ноги і вкрутити, а ще якщо з кимось поборотись вийде, то взагалі можна рахувати що "жизнь удалась" :)  Так і вийшло, добрали ми шосейників-матрасників, хлопи сіли нам на колесо, а на останніх 3х км вони вирішили розіграти фініш з нами, відсидівшись в нас на колесі вистрілили в горку, але ми ж трушні кантріли, не відпали, але коли вони вже навіть на червоне світло світлофору не зупинялись, щоб втекти, вирішила відпустити їх... Хлопці з моєї групи погнали з ними, впевнена що фінішували б перед ними, але побачили що я відпала і почекали. На фініші нам видали по самосу (дуже смачні пиріжки від кришнаїтів), потусячили трохи і поїхали відпочивати.

Наш кантрійний експрес 8)

Після фінішу сказала, що це був перший і останній раз, що я їхала бревет 300км. Але зранку вже аналізувала помилки і планувала як їхатиму бревет 300км в 2015му році, і як буду до нього готуватись. 

Отже до нових зустрічей на стартах!