ХС марафон "Невицьке"

"В суету городов и в потоки машин 

Возвращаемся мы - просто некуда деться! 

И спускаемся вниз с покоренных вершин, 

Оставляя в горах, оставляя в горах свое сердце. 

Так оставьте ненужные споры! 

Я себе уже все доказал 

Лучше гор могут быть только горы, 

На которых еще не бывал." 

В.Висоцький 

Обожнюю наші Карпати, живописні краєвиди з вершин

круті спуски і нереальні підйоми на Красному Верхові

полонини з баранцями, пастухів, які завжди пригощають молоком і сиром...

еххх хочу знову в похід по Карпатським вершинам :) та спершу поділюсь враженнями з марафону.
Думаю всі вже вкурсі, що ХСМ Невицьке це колишній ХСМ Король Гір :)
Трохи лірики.
Перший КГ, то був мій перший старт в подібних змаганнях і перший виїзд в гори :)
Каталась я тоді на топталках, в кросівках (які викинула після фінішу, бо розклеїлись після грози на Анталовецькій), а байк в мене тоді був Specialized Myka. Бюджетна модель, хардтейл, з обвісом Альтус і вилкою РСТ :)

Другий і третій КГ я проїхала на Specialized Rockhopper, теж хардтейл, але вже кастомний з більш менш нормальним обвісом і вилкою FOX F80X :)

Цього року, за два дні до старту, команда виписала мені новесенький карбоновий найнер Specialized Stumpjumper Comp Carbon 29

Часу для прикатки не було взагалі, сподівалась прикатати байк в день перед стартом, але через дощ прикатувала вже під час марафону, саме через це занадто багато часу втратила на першому спуску.
Про процес налаштування можу почати так:
"Один все постигает сам; другой может понять то, что постиг первый ;третий-сам ничего не постигает и постигнутого другим понять не может! " 

Щоб не було відчуття після гонки що спина болить і руки хочеться зняти і поміняти на інші, до настройки байка під себе віднеслась серйозно, щоб не бути третім (див. вище). Мій чоловік(по сумістництву механік і тренер :) ) виставив посадку майже таку саму яка була на Рокхоппері, підібрав тиск в покришках і вилці. Як показала гонка, байк був налаштований "як книжка пише" :) єдине вилка була трохи перекачана, але дискомофрту від цього не було. І звичайно трохи перекачані колеса, на цій трасі це необхідність. Знову таки якщо не їхати спуски, як каже наш місцевий ДХшнік Дропофф, "на деревянных руках и на вилке"(с) то трішки перекачана вилка не буде проблемою :)

І про сам марафон пару слів :)
Люблю цю трасу, в будь-яку погоду, на будь-якому байку. Не могла пропустити цей старт. Зупинитись вирішили в палатках, хотілось романтики.

Виспалась чудово, не вистачало тільки душевої і кнопки ВИКЛ. ДОЩ :)
Перед стартом спланувала меню по Nutrendу (Ендуроснек, пару Карбоснеків, магній і на випадок якщо доведеться боротись на фініші Турбоснек)
Перший підйом дався досить легко, одразу відчулась різниця між алю і карбоном.

Так само і на спуску відчувалась різниця між 26 і 29 колесами, байк краще проходить перешкоди і краще тримає в повороті.

Найважчою ділянкою для мене, знову, став участок біля полігону. Там було дуже спекотно, просто "Адъ і Ізраїль", там мріяла про відро холодної води на голову :) Допомогло, мабуть те, що  цього року мала багато тренувань у досить спекотну погоду, думаю організм став краще переносити тепер не тільки дощ, але і спеку. Далі був фінішний спуск по широкій дорозі в тіні :) була і та безглузда стежка до пляжу і сам фініш з квасом і бананами.
Заїхала першою, хоч і з двох дівчат, 21 з 57 в загальному заліку дистанції Мега :) Результатом не дуже задоволена, через прикатку байка по ходу марафона, думаю злила не менше 15 хвилин.
Дуже порадував байк. Карбон набагато краще гасить удари на розколбасі, через меншу вагу рами і коліс було легше їхати в гору. Зручні гріпси, які фіксуються болтами не з*їжджали з руля, а трігерами було зручніше переключати передачі, легке натискання і маєш важчу\легшу передачку :)
Завдяки тому як карбон гасить удари, в мене не боліла моя травмована, за тиждень до старту, спина. Не німіли кисті і не боліло плече через вибиту раніше ключицю. Одним словом, в мене нічого після фінішу не боліло, не зважаючи на те, що не мала часу повноцінно обкатати байк, для того щоб ідеально підігнати під себе всі налаштування :) Достатньо було правильно накачати під себе вилку і  під формат траси колеса, відрегулювати посадку.

Specialized Stumpjumper Comp carbon 29er катить просто сказочно :)

На ньому мені відкрився новий левел крос-кантрі )))) Як приїхали в Ужгород, одразу поїхали на "Шахту", тех елементи які на 26х ледь проїжджала, на 29х їхались набагато легше. Шкода що трасу закинули :(

Дякую організаторам за відродження марафону на цій трасі, дещо треба допрацювати з розміткою і розчисткою деяких ділянок, але мабуть спишем це на ретельну підготовку траси ХСМ Пилипець ;)
Дякую команді MTBBIKE Specialized та Specialized Ukraine  за підтримку та можливість змагатись на новому байку. Фотографам за чудові знімки!

До зустрічі на нових стартах!