Фінал Кубку України серед аматорів. Київ.

В мене склалось враження що весь сезон я жила від одного етапу кубку до іншого та інколи між ними проблискували старти на різних марафонах і заготівля консервацій та заморозок на зиму)))). Жалкую що не вдалось відвідати всі етапи, трапляється що обставини впливають на скасування давно прийнятого рішення їхати той чи інший старт. Кожен етап по своєму цікавий, кожен відрізнявся складністю, умовами трансферу, проживання та харчування. Хочу згодом написати один пост про всі етапи, щоб читач зрозумів що переживає спортсмен за весь сезон кубку)) Сьогодні ж розповім про фінал ЛКУ в Києві, котрий відбувся в парку Китаїв, по класичній крос-кантрійній трасі. Траса складна фізично (довгі підйоми і прямі не дають розслабитись), вона вимагає технічних навичок та мінімального досвіду проходження спусків та поворотів. Китаїв - це класика, яка повинна бути такою як вона є. Саме на таких трасах і стає зрозуміло хто сильніший.

Зазвичай організаторів хвалять чи закидують какулями в кінці звіту. Я хочу першу частину відвести не стражданням на перегонах, а враженням від організації, позитивним враженням.
Коли приїжджаєш на стартову і бачиш команду bikeportal.org.ua настрій мимоволі сам починає підніматись. Купа апаратури, електронне табло, намет реєстрації, учасники, відчувається що скоро почнеться свято)) Організатора визначити не складно, зазвичай це сама стурбована персона в стартовому таборі, котру всі смикають і завжди шукають розпитуючи чи ніхто його не бачив. В Києві етап організовував Вася Капущак. Мабуть кожен погодиться що з його харизмою важко комусь конкурувати, тому по праву назву його самим позитивним організатором з усіх з ким знайома.
Організація стартового табору була на вищому рівні. Тут тобі намет-роздягальня, столова, кип'яток, чай, кава, ходила легенда що був глінтвейн, навіть бачила перед стартом як дехто попивав його. Шкода що перед стартом не можна було його сьорбнути))) Після фінішу кожен учасник і його саппорт отримав порцію обіду. Особливо відмічу гостинність Васі, котрий увімкнув опалення в трейлері, щоб можна було погрітись.
Лаври віддала, тепер можна і про змагання.

Всі бачили що жіноча категорія була як ніколи укомплектована найсильнішими дівчатами-аматорами, не вистачало на старті лише Наді, котра того дня була вболівальником і по ходу гонки з'являлась на поворотах, спусках, дропах і давала ЦУ))) Та навіть без "Доцента" було очевидно що вболівальники можуть робити ставки.
Вишикувались по рейтингу, Вася дає старт прапором. Розумію що з мого боку він підніметься в останню мить, тому прошу трішки відійти і дати можливість рванути зі старту. Так і було. Старт за мною. В підйом не натягую, щоб не збити дихання, дівчата не обходять, отже темп нормальний і всіх влаштовує. Їдемо паровозиком, не знаю хто окрім Крісті був позаду перед спуском по міні-дх, але в підйом по жолобу за мною лишилась тільки Христина.

Після жолобу відпрацювала короткий підйомчик, далі кайфові вертольоти і спуск, котрий мав привести на траверс понад озером. Саме на тому спуску, після моєї помилки з перемиканням передач в мене злетів ланцюг на шатун, закрутився в калачі і в той момент я ще крутнула педалі. Зупинилась, почала мандражно розкручувати ланц, ще здивувалась чому дівчата так довго не обганяють, аж тут пролетіла Крісті, Аня Батуріна, тіммейт Аня Вергелес і решта. Марина Новоженіна спитала що трапилось, сказала їй що лажа з ланцюгом. Велике їй дякую за те що передала інфу моєму Дімі, котрий разом з Романом Бойчуком прийшов на поміч. Поставили ланцюг, сідаю їхати а він знову спадає. При детальнішому огляді виявили погнуту ланку. Докотилась на стартову галявину, перетнула старт\фініш і спинилась. Вак запитав чи ставити "схід" чи я далі поїду. Звичайно ж далі поїду!! Нехай етап вже не виграю, але змагання ніхто не відміняв))

Поки пофіксили ланц, я втрачала час і коли дівчата проскочили на третє коло я за ними рванула на своє друге. Спершу їхала за Конвісаровою, але темп був не мій, хотілось швидше їхати тому погнала вперед сама. Решту дистанції їхала і отримувала задоволення. Фінішувала шостою з семи дівчат.
Зайняла друге місце на п'єдесталі в загальному рейтингу кубку, згідно сумі балів по п'яти кращим етапам ЛКУ котрі проїхала.

Результатом задоволена, шкода що через технічну поломку не вдалось повноцінно позмагатись. Можливо наступного року? ;)
Далі було веселе нагородження під дощем, після якого промокла до ниточки і змерзла як цуцик дорогою на залізничний вокзал.

Переодяглась, випила гарячого чаю і дочекавшись потягу поїхала в Рівне. В нас о четвертій ранку було значно тепліше ніж в Києві вдень, а головне сухо :)
Дякую всім причетним до цього свята! Було дуже приємно бачити таку кількість учасників, після таких стартів розумієш що крос-кантрі в Україні тільки зароджується і попри всі негаразди воно процвітатиме! ;)

Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!