Про Чемпіонат України з велокросу в Кіровограді та як я туди потрапила

Спочатку напишу яким чином я потрапила на цей старт.

Приймала участь в нашому місцевому ХСО в Карповій долині, туди приїхали "потренуватись" діти з велошколи та велоклубу. Стартували ми разом (жінки та діти з велошколи). Я фінішувала 3ю в загальному заліку з спортсменами по спрощеній трасі і першою в своїй категорії. Після фінішу до мене підійшов один з тренерів, запропонував спробувати шосе, погодилась, а чому ні? Підготовка до наступного сезону змагань з тренером це ж супер :)) 

Через декілька днів я вже тренувалась з велоклубом.

Оскільки в цьому році стартів на шосе більше не заплановано, ми готувались до Чемпіонату Рівненської області з велокросу. На мене ставок спочатку не робили, але після декількох пробних роздільних стартів під час тренувань, мені дали карбоновий шосер і сказали готуватись до змагань :) 

Було трохи незвично їхати на шосейнику по грунтам :)

Головною супернецею на ЧО була юніорка з іншої велошколи, яка приймала участь в міжнародних змаганнях, також були ще дві дівчини з нашого велоклубу, які нещодавно почали займатись. 

Цей чемпіонат я без особливих зусиль виграла. Після фінішу сказали що можливо поїду в Кіровоград на ЧУ. Так і сталось. 

 

На чому їздять велокрос? На кросовиках на широких зубатих покришках? А я на шосейнику в якого постійно спадає цеп і на лисій гумі :)))) Було весело...

За день до старту поїхали подивитись трасу, добре що застала Антона Пустовіта, він допоміг мені з прикаткою траси, пояснив як правильно їздити велокрос, показав кращі траєкторії. На одному зі спусків не змогла відтормозитись нормально, щоб зайти в поворот і полетіла прямо в очерет, неприємно, трохи подряпалась, але повернулась і з*їхала знову вже без лаж. Майстер-клас від чемпіона сподобався, все чітко і зрозуміло розповів, показав, шкода що в Рівному немає такого тренера :)

Траса теж дуже сподобалась, багато віражів, декілька крутих коротких підйомів і спусків, вистачало пісчаних відрізків.

Було 2 місця де потрібно було спішуватись - сходи та бар*єр

Dismount\mount :)

 Наступного дня приїхали з дівчатами раніше (Альона та Софія - напарниці по команді), щоб прикатати нормально трасу, їм не вдавалось проїхати декілька елементів. Чи варто розповідати що в спортшколі ніхто не пояснює як їхати крос? Була рада передати свої скромні знання та навички з крос-кантрі дівчатам.  Разом прикатали трасу, все проїжджається без проблем, супер! 

Про саму гонку скажу стисло - це офіційний старт. Ніякого пафосу. Відчуваю себе трохи чужою, зі знайомих людей тільки Антон Пустовіт, Олег Самойленко та Надя Коваленко. 

Настрій бойовий. На старт викликають по областям, райдери з команди шикуються один за одним починаючи з сильнішого, стою перша, поряд Кромпець, дивлячись на суперниць тверезо оцінюю ситуацію і розумію що якщо заїду в 6ку то це буде чудово))) 

Дали старт, всі рванули, одна одну виштовхують, довелось трохи пободатись з профіками)) 

Їду в групі лідерів, на одному зі спусків в повороті в мене влетіла якась юніорка, через цей фейл втратила купу часу поки закидала спавший ланцюг, там мене об*їхали майже всі... 

Довелось напрягтись добряче, щоб відіграти 9 позицій, викладалась на повну, нажаль місцями підводив старенький шосейник.

 На останньому колі обійшла ще одну дівчину, але не вистачило сил втримати 8му позицію до фінішу.

 Заїхала аж 9та, дуже розчарована результатом, не буду шукати відмазки, просто в 2015му році не повторю своїх помилок, підготуюсь краще і постараюсь максимально покращити результат :)

Наступного дня була естафета, наша команда зайняла передостаннє місце. 

Не жалкую що спробувала крос, мені сподобалось, отримала певний досвід, але на такі змагання вел має бути кросовий і в нормальному стані :)

Дякую Олегу Самойленко за чудові фото і слова підтримки під час гонки! :))

Особливо вдячна Антону Пустовіту за допомогу в прикатці!

До зустрічі на нових стартах!