Любительський Кубок України, перший етап в Сумах

Почну з подяки всім організаторам аматорських змагань, таких як ЛКУ по крос-кантрі, гірських марафонів, бреветів та інших вело-івентів, за те, що дають шикарну можливість відвести душу, відірватись на повну, отримати повні біби адреналіну, потусити з цікавими і веселими людьми, запастись спогадами на все життя, за те що можна відпочити від роботи, від сірих буднів, за мотивацію до тренувань та до активного життя 8)

Вступ :)

Оскільки я представляю жіночу частинку команди Specialized, в цьому сезоні я виступатиму на жіночій моделі байка - Era Expert carbon 29er, так - знову двохпідвіс :) Трохи згодом буде огляд, хочу проїхати ще парочку змагань. А також тренуюсь, стартую шосейні змагання\бревети на жіночій модельці шосейничка, в яку я закохана по вуха, дуже гаряча штучка - Amira, про неї теж напишу окремо пост.

Перший етап ЛКУ став для мене першим стартом в цьому сезоні, знала що буде важко, але не думала що настільки... По порядку :) Чи готувалась я до цього старту? Фізично ні, нажаль постійно були якісь перешкоди - то погода підводить, то на роботі затримуюсь, рідко вдавалось виїжджати. А от психологічно налаштовувалась, а саме на страданія і боль before\during\after))

Before...

Дорога в Суми не близька, потрібно їхати з Рівного електричкою в Київ, потім в Суми, по часу майже 14 год. Чесно кажучи терпіти не можу романтіку наших потягів, але перші поїздки одразу навіюють ностальгію за минувшим сезоном і з цією ейфорією спогадів, поїздка проходить значно швидше. Сидиш і тупиш у вікно, набридло вікно - тупиш в телефон

Можна парочку селфі клацнути і кинути в інста\фб, для розрядки обстановки.

А ще дуже важливо, щоб було що пожувати, щоб було побільше вкусняшок, тоді точно не засумуєш)) Ще круто, абсолютно випадково набрати номер друга і дізнатись що він теж їде в Суми і скоро в Києві ми зустрінемось на вокзалі , Саня Тодорчак - привіт!)) Потусячили 2 год. в бістро на вокзалі, потім знову потяг, в якому можна спробувати подрімати, потім змерзнути до кісток на пероні в 5:30 ранку, випити кави з кіоску на вокзалі і рушити поселятись.
Далі, на базі "Ровєснік", мене чекало найприємніше - самий добрий вахтер, якого я будь-коли зустрічала!! Дуже класна жіночка, позитивна така, шкода не запитала як її звати. 

Поселились, поснідали чимось схожим на макарошки і перед прикаткою вирішили ще трошки поспати, щоб не прикатувати стомленими. Мені це вдалось, я поспала +)

Трасу прикатала майже всю, не змогла змусити себе спробувати "шпильку", дроп і камні з покрами, лишила це на наступний сезон (я вірю в молодьож про яку говорив дядя Юра, в те що в 2017 році в Сумах буде етап ЛКУ). 

Повернулись на базу, про старт не хвилювалась, мене тривожило інше... Чи спатимуть малюки-ВВ в сусідній кімнаті? На щастя вночі було все тихенько. Виспалась. :)

During...

Не знала як проїду гінку, не знала в якій я формі, адже стартів не було, повноцінних тренувань на грунтах теж не було, знала одне - буду страдать, погібать, але терпіти і крутити до кінця.

Стартували з гандікапом після категорій, які викликають тільки повагу - 40+ і 50+. Мужчіни - ви круті!!
Перед стартом закинула Gutar, у флягу Isodrinx, під час гонки Carbosnack.

Вперше вдалось виграти старт на ЛКУ, класне відчуття, зацінила, треба повторити :)

Правда мої плани на етап трошки обломали)) Надя мене потім бодрячком обійшла, вийшла вперед і почала задавати темп вгору. Спочатку все було ок, але якось так вийшло що я притерлась і спішилась, довелось трошки пробігтись, тут мені в пригоді стали зимові кроси по полям (в той момент згадала звіт Діми Петрова з ХСТ Містер Гимба). Ця пробіжка дала своє і в кінці першого кола я зрозуміла що пережгла в той підйом, і що я капнула

В результаті - відпустила маму трьох дітей і фінішнула третьою. Шкода, дуже шкода, я налаштовувалась на кращий результат.
Проте отримала чудову мотивацію для тренувань і купу позитивчику з супер-траси))
Красівий відосік (с))))

Аfter...

Після фінішу можна було перекусити борщиком... Я коли побачила ту виварку червоного, наваристого борщу, то була трохи шокована))) думала що ще перед нагородженням залишиться трохи на дні, ага щас, як в общазі - з*їли все! Добре що одразу після свого фінішу взяла порцію. Повару - дякую! Було дуже смачно, дуже! :)
Подивились заїзд еліти, потішились з екстравагантного френдлі-фінішу Васі і Пожиганова, отримали медалі, оплески, обнімашки і поїхали на базу. 

Далі були збори рюкзаків, вечеря, поїздка під дощем на вокзал, Єгор Панченко :), шість годин в нічній електричці на Київ, потім ще 8 годинна закатка в електричці на Рівне

І УРА! Рідна хата\кава\омномном\гарячий душ\омномном\спатки.
Другий день відходжу від етапу, таке враження ніби марафон проїхала в Карпатах. Наступний етап у Вінниці має бути спекотним, організатор загадково посміхаючись (мене та посмішка трохи лякає) обіцяє багато адреналіну і конкретну прокачку скіллу. Готуємось! 
Добра і посмішок всім! :)

До зустрічі на нових стартах!