Веломарафон "Рівне 100"
Три старти за спиною і тисяча накату... пічаль.
Намагалась триматись за лідерами, правда сидіти прям на колесі було ніочінь, струмінь води попадав прямо в очі, а їхала я без окулярів, тому трималась трохи збоку.
Ту бруківку знаю ідеально, за 6 років вивчила кожен камінчик, навіть розгледіла на одному участку дату вкладання тієї дороги ;) Коли вийшла на тій ділянці в лідери, була трохи збентежена, думала виграю, поряд їхав Лєдяєв Міша і Назар Cтаржинський.
Останній перед самим фінішем вжарив трохи більше, мені важкувато було докинути, на ноги стати не могла, патамушта гладіолус, ну і траекторію я вибрала не найкращу - прямо в машину волонтерів, яку вони якогось дідька припаркували як м... на півдороги перед фінішною лінією... мерсі. Та то такоє, дрібниці. Рада за малого, молодець! :) Як будеш постійно тренуватись буде толк, не пропускай наші трені!
Потім зупинилась, включила брейн на аморті і поїхала по-тихому, ні не поїхала, попливла...))
Від школи міліції до Оржіва їхала соло, відпрацьовувала підйомчики на ногах, одним словом тренувалась, збирала QOMи )))
В Оржеві замучалась кататись сама, попереду лідери і їх не видно, а позаду на горизонті тихенько іде групка, скидую швидкість, чекаю групу. Ледь не змерзла... З ними доїхали до другої бруківки, там я побачила лідерів 8) Моїй радості не було межі, добрати-добрати-добрати-добрала. Двоє на шосерах - Кмець і Голубенко, бідні шосейники, одразу видно було що хлопці бережуть вєльчікі :) А мені радість - коли ще можна об*їхати мощних хлопців?))
О, так це ще не всі, попереду маячить райдер на мтб, але якось тяжко йому бруківка йшла, ну що ж, мій звьоздний час настав, добрала Мішу Бойко, обійшла, бачу що сів на колесо, добре протягну, без питань.
І тут до мене доходить - Олєговна вийшла в лідери гонки(так мене колись уважитєльно назвав один тіпчік бородатий).
Чьорт пріятна лідирувати :)
З машини супроводу щось розказують, сватаються, фотографують, передають привіти з фб)))) На бруківці відпрацювала як могла, на асфальт майже ніц не лишилось. Там то мене і врятував Михайло, протягнув добрячий шматок дороги, виходила на короткі зміни, щоб напарник відпочив хоч трохи, підкормлювала))
Було дуже круто з ним їхати!
Потім трапилась халепа з вантажівкою на трасі і мій напарник поїхав вперед, я трохи відпала.
Намагалась добрати, але сил не вистачало, тому вирішила не рвати жопу і їхати решту шляху своїм матрасним темпом, закаталась одним словом.
Фінішувала четвертою в абсолюті і першою в своїй категорії, ну і як вже писалось - друга на першому гірському фініші.
Дуже задоволена своїм результатом в протоколі, а от часом проходження дистанції не дуже :\ Сподіваюсь наступного року покращу :) Сотка ж буде? Маст бі))
Організатори загалом молодці, було пару недоліків з розміткою, особливо на фініші, та все одно було кайфово. Кубок вразив і розсмішив))) Ще на трасі, коли лідирувала на бруківці сказала що я королева бруківки)) і подумала що було б круто кубок зі шматка бруківки зробити на таку гінку... отримала що хотіла.
Кажу ж вам, мені треба бути обачною з бажаннями...вєдьма я або в мене є джин про якого я не здогадуюсь)))
Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!
Після стартів в Сумах, Львові, змінила сприйняття деяких речей, на дещо трошки підзабила і почала тренуватись нормально, щодня після роботи. До старту на нашому марафоні віднеслась як до крутої можливості відпрацювати гарне тренування, одразу продумала план на гінку.
План:
1. Як завжди - абстрагуватись і чавити зі старту за лідерами, і гори оно всьо огньом)))
2. Все згоріло? Включаємо моцк і їдемо як нормальний марафонець - в своєму темпі))
3. Не згоріло? Чавимо до фінішу, якщо перша - успєх! Але чавити не перестаєм, боремось з трасою.
Прогноз погоди не дивилась, відверто кажучи я вже давно перед змаганнями не звертаю уваги на гідрометцентр, тому що мені в кайф їздити змагання в будь-яку погоду, головне щоб не дуже холодно було. А якщо дощик чи спека то взагалі супер, люблю такий трешачок, всі такі кльові, брудні, в соплях, ушатані в какєшку :) Потім показуєш фотки на роботі і насолоджуєшся реакцією цих нєжних сущєств)))) Да рєбяткі - це крос-кантрі! А я упоротий спортсмен-кантріла, а вже потім дівчина))
Вранці прокинулась, чую дощ періщить за вікном, беру телефон і дзвоню оргу:
-"Привітулі! Гінка буде?"
-"Ну да! Вдівай купальнік і приїжджай!"
-"Окей))"
Приїхала на старт, а там йой! Арка, копи, швидка, реєстрація кипить, народу зібралось багато... Я точно в Рівному??? 8) Ростемо і це круто!!
Їхала байком, хоч марафон і заявлено як шосейний, з екіпу - джерсі з коротким рукавом, джерсі з довгим рукавом, штани, з горючого - уніспорт, ендуроснек і горіховий "шарік" від кришнаїтів. Перед стартом злопала 2 шаріка, пів самоса з творожком, випила кави, 0.5л уніспорту і все, наївсі.
Стартували бодрячком, наші копи теж гарячі парні, рванули одразу зі старту)))
План:
1. Як завжди - абстрагуватись і чавити зі старту за лідерами, і гори оно всьо огньом)))
2. Все згоріло? Включаємо моцк і їдемо як нормальний марафонець - в своєму темпі))
3. Не згоріло? Чавимо до фінішу, якщо перша - успєх! Але чавити не перестаєм, боремось з трасою.
Прогноз погоди не дивилась, відверто кажучи я вже давно перед змаганнями не звертаю уваги на гідрометцентр, тому що мені в кайф їздити змагання в будь-яку погоду, головне щоб не дуже холодно було. А якщо дощик чи спека то взагалі супер, люблю такий трешачок, всі такі кльові, брудні, в соплях, ушатані в какєшку :) Потім показуєш фотки на роботі і насолоджуєшся реакцією цих нєжних сущєств)))) Да рєбяткі - це крос-кантрі! А я упоротий спортсмен-кантріла, а вже потім дівчина))
Вранці прокинулась, чую дощ періщить за вікном, беру телефон і дзвоню оргу:
-"Привітулі! Гінка буде?"
-"Ну да! Вдівай купальнік і приїжджай!"
-"Окей))"
Приїхала на старт, а там йой! Арка, копи, швидка, реєстрація кипить, народу зібралось багато... Я точно в Рівному??? 8) Ростемо і це круто!!
Їхала байком, хоч марафон і заявлено як шосейний, з екіпу - джерсі з коротким рукавом, джерсі з довгим рукавом, штани, з горючого - уніспорт, ендуроснек і горіховий "шарік" від кришнаїтів. Перед стартом злопала 2 шаріка, пів самоса з творожком, випила кави, 0.5л уніспорту і все, наївсі.
Стартували бодрячком, наші копи теж гарячі парні, рванули одразу зі старту)))
Намагалась триматись за лідерами, правда сидіти прям на колесі було ніочінь, струмінь води попадав прямо в очі, а їхала я без окулярів, тому трималась трохи збоку.
Ну і як же без косячків... переслідує мене якась довбана невдача, мій любий механік після ТО залишив мені задній аморт на позначці "софт", їхала на диванчику, прямо як в дитячій пісні "Голубой вагон ідьот качаєца". Ставала на ноги і розуміла що краще цього не робити, краще сидіти в сідлі. Зупинятись і вмикати брейн на той момент не можна було, знала що на бруківці буде перший проміжковий "Гірський фініш", бачила що є шанс заїхати третьою і я не збиралась втрачати такий шанс.
Ту бруківку знаю ідеально, за 6 років вивчила кожен камінчик, навіть розгледіла на одному участку дату вкладання тієї дороги ;) Коли вийшла на тій ділянці в лідери, була трохи збентежена, думала виграю, поряд їхав Лєдяєв Міша і Назар Cтаржинський.
Останній перед самим фінішем вжарив трохи більше, мені важкувато було докинути, на ноги стати не могла, патамушта гладіолус, ну і траекторію я вибрала не найкращу - прямо в машину волонтерів, яку вони якогось дідька припаркували як м... на півдороги перед фінішною лінією... мерсі. Та то такоє, дрібниці. Рада за малого, молодець! :) Як будеш постійно тренуватись буде толк, не пропускай наші трені!
Потім зупинилась, включила брейн на аморті і поїхала по-тихому, ні не поїхала, попливла...))
Від школи міліції до Оржіва їхала соло, відпрацьовувала підйомчики на ногах, одним словом тренувалась, збирала QOMи )))
В Оржеві замучалась кататись сама, попереду лідери і їх не видно, а позаду на горизонті тихенько іде групка, скидую швидкість, чекаю групу. Ледь не змерзла... З ними доїхали до другої бруківки, там я побачила лідерів 8) Моїй радості не було межі, добрати-добрати-добрати-добрала. Двоє на шосерах - Кмець і Голубенко, бідні шосейники, одразу видно було що хлопці бережуть вєльчікі :) А мені радість - коли ще можна об*їхати мощних хлопців?))
О, так це ще не всі, попереду маячить райдер на мтб, але якось тяжко йому бруківка йшла, ну що ж, мій звьоздний час настав, добрала Мішу Бойко, обійшла, бачу що сів на колесо, добре протягну, без питань.
І тут до мене доходить - Олєговна вийшла в лідери гонки(так мене колись уважитєльно назвав один тіпчік бородатий).
Чьорт пріятна лідирувати :)
З машини супроводу щось розказують, сватаються, фотографують, передають привіти з фб)))) На бруківці відпрацювала як могла, на асфальт майже ніц не лишилось. Там то мене і врятував Михайло, протягнув добрячий шматок дороги, виходила на короткі зміни, щоб напарник відпочив хоч трохи, підкормлювала))
Було дуже круто з ним їхати!
Потім трапилась халепа з вантажівкою на трасі і мій напарник поїхав вперед, я трохи відпала.
Намагалась добрати, але сил не вистачало, тому вирішила не рвати жопу і їхати решту шляху своїм матрасним темпом, закаталась одним словом.
Фінішувала четвертою в абсолюті і першою в своїй категорії, ну і як вже писалось - друга на першому гірському фініші.
Дуже задоволена своїм результатом в протоколі, а от часом проходження дистанції не дуже :\ Сподіваюсь наступного року покращу :) Сотка ж буде? Маст бі))
Організатори загалом молодці, було пару недоліків з розміткою, особливо на фініші, та все одно було кайфово. Кубок вразив і розсмішив))) Ще на трасі, коли лідирувала на бруківці сказала що я королева бруківки)) і подумала що було б круто кубок зі шматка бруківки зробити на таку гінку... отримала що хотіла.
Кажу ж вам, мені треба бути обачною з бажаннями...вєдьма я або в мене є джин про якого я не здогадуюсь)))
Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!
Коментарі
Дописати коментар