VII Львівська Сотка - 2 місце

Львівськааццкаясотка...

Їхала цей марафон втретє, кожного разу для мене це випробування, перевірка "ноги", характеру, техніки їзди в групі, тепер ще й забаву собі придумала - скільки зможу всидіти в групі лідерів. Вдалось протриматись набагато довше ніж минулого року, мабуть вдвічі довше))) Далі зачахла, забила ноги і скинула темп, бо згадала що завтра ж у нас з Ерою весела пригода на іншому марафоні. 

Про байк\екіп\харчування

Стартувала на двопідвісі Specialized Era Expert 29er, шосер не хотілось вбивати, це ж не луноход, а ніжний дівчачий вєльчік... Сліків в мене немає, тому покри - fasttrack s-worsk_2.2 control_2.0. Перед стартом випила 0.5л IsoDrinx, в дорогу 0,5л Unisport, парочка гелів від Nutrend і магнеслайф  на випадок судом. По екіпу - на старт приїхала мерзнути в бібах, майці та джерсі з довгим рукавом, яку потім лишила на першому КП.

Про старт.

Цього року було нереально багато бажаючих стартувати... Я дуже, дуже (!) приємно вражена, невже скоро в нас будуть старти як в Польщі, Італії, Румунії, Чехії? З нетерпінням цього чекаю, це дуже круте відчуття їхати марафон знаючи що одночасно з тобою страждає ще 300 з гаком (хтось казав що майже 400)двохколісних однодумців 8)

Урочистий проїзд містом в супроводі копів, групи туристів на тротуарах, які фотографують все це. Кайф))
Про погоду.

Шо за підстава??? Я нєгодую на небесну канцелярію, сотка без дощу щось нове, зате з чудним зустрічним вітерцем (не знаю скільки м\сек. він був, тому щоб не бути рибаком який розказує про розміри свого улову, скажу що вітер того дня точно був швидшим і сильнішим ніж дехто з гонщиків))) Наступного року буде спека? Замовте мені))) Вже уявляю собі цей адь +)

Про напарників.

Все просто.

Зі старту рванула з лідерами, потім сформувалась невелика групка, а потім взагалі нас двоє лишилось надовго, потім знову групка...

На трасі нас наздогнав Krecc, саркастично передав привіт з Житомира і щасливий поїхав вперед... сам, проте з гідропаком та на сліках))) Розрив між нами тримався метрів 100, аж поки ми не побачили на узбіччі Колю Ковенько, він саме залатав камеру і вже ставив колесо. Ну я ще ніколи в житті так не раділа проколу гонщика як в той момент (вибач Коля :) ), вирішили скинути швидкість і почекати його. Чому? Точно не через те що ми такі хороші, ні, просто він був на шосері і я знаю як Коля їздить, разом не один бревет катнули ;) Коли локомотив підчепив двійко мтб-вагончиків стало значно веселіше, так ми добрали Kreccа (який в той момент вже мабуть здався крутити соло проти вітру) і забрали з собою. Хлоп виходив на зміни як книжка пише, працював як міг, за що йому респект! Коля після фінішу розповідав, що як вів групу то глянув на комп і побачив на ньому волшебні цифри, швидкість 18км\год і пульс 185уд.\хв.. Ноу коментс. Я не знаю який пульс та швидкість були в мене на змінах, але дуже старалась підтримувати темп групи, працювала на змінах наскільки вистачало житухи. Перед другим КП ми загубили двох, залишились ми з Кольою, правда потім і він відпав біля озера, тому що шосером там не катнеш так як на байку (потім виявилось що Ніколя проколовся вдруге за пару метрів до шосе). Саменька я не лишилась)) Зустріла ще одного земляка - Ігоря Панчука, з ним і доїхали до фінішу.

Обожнюю їздити в нього на колесі, єдиний за ким я можу триматись колесо в колесо хоч монетку прокладай і не боятись нєжданчіків. Ігор вміє ідеально рівно їздити, при цьому тримає один темп, без ривків, от як їде по прямій 32км\год, так і вгорку 30 тримати може))) Та не в той момент на жаль. Сотка вбиває всіх і до кінця втримати один темп досить складно. Ще ми підібрали чоловічка (на жаль не знаю імені), який не на жарт накатвсі і вже майже хапав судоми, попросив щоб не кидали його. А що? Нам не складно, кожен може опинитись в такій ситуації. Спорт спортом, а найперше треба бути людиною. Треба з усіма гарно спілкуватись і підтримувати гарні стосунки, і не гратись в "профіків". Так ми втрьох гарно-плавно фінішнули в гору. Довезли мужчіну до 10% підйому, а там він сказав щоб не чекали бо поїде своїм темпом. Доречі навіть на зміну виходив, хоча я говорила що не варто, бо ми вже матрасим :)

За пару км до фінішу надибали ще кількох шосерів, з ними і фінішнули. Не ображайтесь хлопці що не виходила на зміни, в той момент я не могла вести групу так як робили це ви, тому що і сил бракувало і передньої зірки хоча б 42)))

Фінішувала на 2 позиції в категорії жінки

Про головне!
Організатори 8)
Я люблю вас всіх! Док, а Вас особливо, ну Ви і так це знаєте :)))
Робіть ще багато, багато таких соток, хочу приїхати на ювілейну Х сотку!!! Як то ви пишете? Не зупиняйся на півдорозі? Ото ж бо й воно, тому бажаю всім, хто причетний до організації, сил та натхнення продовжувати дарувати таку радість велосипедистам, чудесну можливість познущатись над організмом та шосейними колесами.

Відео з моєї камери:

Всім добра та посмішок :)
До зустрічі на нових стартах!