ХСМ "Бобриця ВМС_V6"
Проїхати два марафони підряд? Пфф. Легко)) Головне налаштуватись їхати, а не вкручувати що є сили.
Дивилась на кількість зареєстрованих учасників і не могла зрозуміти чому на Дюни більше 60 душ їде, а на Бобрицю ледве 30 набралось. Навіть майнула думка відмінити реєстрацію, але згадала як це воно бути організатором нового івенту і вирішила стартувати для підтримки. Наперед скажу що не пошкодувала.
Завжди дивлюсь з ким доведеться їхати. Жіноча категорія ніколи не була представлена великою кількістю учасниць, зазвичай стартують одні і ті ж дівчата. Побачивши Катю Яковенко дуже зраділа і згадала як в 2012 році вона привезла мені коло на ЛКУ в Китаєво.
Після Дюн сил практично не залишилось, сподівалась що в Бобриці траса буде легкою і без набору висоти)) Та сталось не зовсім так як я очікувала. Покриття траси - 80% пісок, ідентичний дюнівським, 20% грунтова дорога лугом зі своїми "смаколиками" - травичка та кротячі горби. Траса підходить як для хардтейла так і для моєї крихітки-двохпідвіса Specialized Era Expert. Всі в рівних умовах.
Стартували плавно і неспішно, вперше за останні два роки такий легкий старт. Перше коло їхала як оглядове, шукала кращі траєкторії для об'їзду глибоких пісків. Коло за колом почала накопичуватись втома та голод і довелось зупинитись на перекус. Поїла плову, випила термос чаю, дочекалась Катю, яка прокололась в полі і поїхали на останнє, фінішне коло.
Виявилось що з дівчат залікові 3 кола проїхали тільки ми вдвох, решта зійшли з дистанції.
Нагородження, пакети з крутими призами і друга пляшка шампанського за вихідні відправляється в рюкзак. Позитивне завершення "робочих вихідних" :)
Величезний плюс - електрочайник на стартовій галявині і красиві коні)))
Щодо мінусів. Окрім розмітки, яку пофіксили одразу після першого кола, особисто мені не сподобалась петля після переїзду через асфальт, спробуйте на наступний рік закрутити трек по першій петлі біля озера. Там вдосталь доріжок та стежок.
Для учасників котрі цього року хотіли, але з якихось причин не поїхали на цей івент, раджу наступного року спробувати сили в шестигодинному марафоні.
Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!
Дивилась на кількість зареєстрованих учасників і не могла зрозуміти чому на Дюни більше 60 душ їде, а на Бобрицю ледве 30 набралось. Навіть майнула думка відмінити реєстрацію, але згадала як це воно бути організатором нового івенту і вирішила стартувати для підтримки. Наперед скажу що не пошкодувала.
Завжди дивлюсь з ким доведеться їхати. Жіноча категорія ніколи не була представлена великою кількістю учасниць, зазвичай стартують одні і ті ж дівчата. Побачивши Катю Яковенко дуже зраділа і згадала як в 2012 році вона привезла мені коло на ЛКУ в Китаєво.
Після Дюн сил практично не залишилось, сподівалась що в Бобриці траса буде легкою і без набору висоти)) Та сталось не зовсім так як я очікувала. Покриття траси - 80% пісок, ідентичний дюнівським, 20% грунтова дорога лугом зі своїми "смаколиками" - травичка та кротячі горби. Траса підходить як для хардтейла так і для моєї крихітки-двохпідвіса Specialized Era Expert. Всі в рівних умовах.
Стартували плавно і неспішно, вперше за останні два роки такий легкий старт. Перше коло їхала як оглядове, шукала кращі траєкторії для об'їзду глибоких пісків. Коло за колом почала накопичуватись втома та голод і довелось зупинитись на перекус. Поїла плову, випила термос чаю, дочекалась Катю, яка прокололась в полі і поїхали на останнє, фінішне коло.
Виявилось що з дівчат залікові 3 кола проїхали тільки ми вдвох, решта зійшли з дистанції.
Нагородження, пакети з крутими призами і друга пляшка шампанського за вихідні відправляється в рюкзак. Позитивне завершення "робочих вихідних" :)
Величезний плюс - електрочайник на стартовій галявині і красиві коні)))
Щодо мінусів. Окрім розмітки, яку пофіксили одразу після першого кола, особисто мені не сподобалась петля після переїзду через асфальт, спробуйте на наступний рік закрутити трек по першій петлі біля озера. Там вдосталь доріжок та стежок.
Для учасників котрі цього року хотіли, але з якихось причин не поїхали на цей івент, раджу наступного року спробувати сили в шестигодинному марафоні.
Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!
Коментарі
Дописати коментар