Беризнянська біціґля
Сьогодні моя розповідь буде про чудовий міні-марафон в невеличкому смт.Великий Березний. Поділюсь з тобою своїми враженнями від івенту та думками щодо необхідності проведення подібних фестивалів.
Після десятка стартів на офіційних змаганнях від фвсу - почала сумувати за любительськими трасами та організацією. За бограчем, пловом, печивком на стартовій. За "смаколиками" (тех.елементами) на трасі. За привітними посмішками організаторів, котрі створюють відчуття свята для гонщиків.
Про Яворник дізналась випадково, побачивши в стрічці посилання на подію. Проглянувши інформацію стало очевидно що варто їхати. Підкупило мене те що івент позиціонувався як фестиваль. Минулого року я пропустила таку подію в Сумах і досі жалкую, тому в Березний поїхала. Ще одним мотиватором став призовий фонд, а точніше грошова винагорода за призове місце)) На стартовій галявині можна було заночувати в наметах, були безкоштовні дрова, біо-туалети, душ, мийка для велосипедів, пам'ятні футболки, бограч, макарони з бринзою і при цьому безкоштовна участь!! Все це завдяки підтримці місцевої влади і то є велика рідкість в нас.
Цього разу їхала не так змагатись як пофестивалити, відпочити, адже надто виснажує практично щотижня мати по три старти підряд. Хочеться проїхати гонку-тренування. Траса півмарафону 20км - 10км підйом і 10км спуск. Вийшла така собі гонка в гору і спуск :) Мені сподобалось, обожнюю гірські, затяжні підйоми по декілька км. Включився в роботу і крутиш вгору, дихаєш в такт з ногою, а потім на спуск і тільки встигай реагувати на приховані в травичці колії, каміння летить з-під коліс, сипучі повороти змушують бути обережним. Супер! Головне менше боятись, більше розслабити булочки і рідше гальмувати)) Не завжди так вдається. На незнайомих спусках було страшнувато.
З розміткою в мене були невеличкі непорозуміння. Двічі зупинялась зазирнути в трек маршруту "залитого" на телефон. Один раз звернула з шляху, але вчасно зрозуміла що помилилась. А вдруге просто засумнівалась чи правильно їду, адже розмітки не бачила вже майже 5хв.
Дистанція не велика, але сили та енергію вона забирала, тому без Nutrend я не обходжусь. Всю дистанцію проїхала на ендуроснеці, 1\2 шота 7500AAKG, які закинула перед стартом. На другій частині підйому шукала в кишені таблеточку карбонекса, але виявилось що він лишився в рюкзачку на стартовій, тому використала гель карбоснек.
Найкумедніший казус стався в болоті на всю ширину дороги. Воно мало вигляд підсохшої калюжі і ввело цим мене в оману. Вирішила що можна проїхати і влетіла в нього на повній швидкості))) Майже зробила стоппі, заледве не пірнувши в багнюку, яка всмоктала байк апетитно причмокуючи. Вдалось швидко нахилитись вправо і розкарячившись в чомусь схожому на шпагат, повільно вибратись на "суходіл". Зробивши своє "Па" думала швиденько витягти Еру з болота. Дві марні спроби і лише з третього підходу звільнила велосипед з земляної каші. Всю гонку я лишалась майже чистенька і от на останньому кілометрі знайшло поросятко болотце. Досі не розумію що заважало зробити там dismount\mount.
Фінішувала другою, програвши першому місцю аж 8 хвилин, де так довго каталась я не знаю)))
Їхалось спершу важко, але приблизно через 10 хвилин пішла нога. Підібрала темп і їхала, тихенько танучи на сонці. Потрохи вибираючи відставання від Христини, аж поки не побачила її перед собою. Та вона мене теж помітила на одному з поворотів, додала трішки газку і від'їхала. Потрібно було напрягтись, щоб знову наблизитись, зробила це. Однак, мені не вистачило чи то сили, чи то терпіння добрати суперницю і вона від'їхала на останньому кілометрі підйому. Далі був спуск, сумніви в правильності шляху, болотяна пастка і фініш! :)
Після фінішу розслабилась в альтанці, попиваючи смачний ягідний компот. Потім був літній душ, та я б назвала його швидше весняним. Водичка була прохолодною. Хоча, в порівнянні з льодяним душем три дні підряд в Одесі - Березнянський душ був тепленьким.
Перед нагородженням пригощали чаєм\кавою та кексами з ніжним кремом.
Під час нагородження кожен учасник отримав пам'ятну нагороду з рук міського голови чи районного, точно не пам'ятаю. Добре коли місцева влада підтримує ініціативи активних людей.
Заночували в наметі поряд зі стартом, доречі вдячна Віталію Капралу за спальники та каремати! Везти все спорядження в рюкзаку було б надто складно.
Залишилась дуже задоволена і не жалкую що прийняла участь в такому чудовому івенті!
Організатори великі молодці! Продовжуйте. Зважаючи на рівень з якого ви почали - успіх і приріст учасників гарантовано! Головне більше піару в соц.мережах та відповідних пабліках.
Всім добра та посмішок!
Будьте крепкі і до зустрічі на нових стартах! :)
Після десятка стартів на офіційних змаганнях від фвсу - почала сумувати за любительськими трасами та організацією. За бограчем, пловом, печивком на стартовій. За "смаколиками" (тех.елементами) на трасі. За привітними посмішками організаторів, котрі створюють відчуття свята для гонщиків.
Про Яворник дізналась випадково, побачивши в стрічці посилання на подію. Проглянувши інформацію стало очевидно що варто їхати. Підкупило мене те що івент позиціонувався як фестиваль. Минулого року я пропустила таку подію в Сумах і досі жалкую, тому в Березний поїхала. Ще одним мотиватором став призовий фонд, а точніше грошова винагорода за призове місце)) На стартовій галявині можна було заночувати в наметах, були безкоштовні дрова, біо-туалети, душ, мийка для велосипедів, пам'ятні футболки, бограч, макарони з бринзою і при цьому безкоштовна участь!! Все це завдяки підтримці місцевої влади і то є велика рідкість в нас.
Цього разу їхала не так змагатись як пофестивалити, відпочити, адже надто виснажує практично щотижня мати по три старти підряд. Хочеться проїхати гонку-тренування. Траса півмарафону 20км - 10км підйом і 10км спуск. Вийшла така собі гонка в гору і спуск :) Мені сподобалось, обожнюю гірські, затяжні підйоми по декілька км. Включився в роботу і крутиш вгору, дихаєш в такт з ногою, а потім на спуск і тільки встигай реагувати на приховані в травичці колії, каміння летить з-під коліс, сипучі повороти змушують бути обережним. Супер! Головне менше боятись, більше розслабити булочки і рідше гальмувати)) Не завжди так вдається. На незнайомих спусках було страшнувато.
З розміткою в мене були невеличкі непорозуміння. Двічі зупинялась зазирнути в трек маршруту "залитого" на телефон. Один раз звернула з шляху, але вчасно зрозуміла що помилилась. А вдруге просто засумнівалась чи правильно їду, адже розмітки не бачила вже майже 5хв.
Дистанція не велика, але сили та енергію вона забирала, тому без Nutrend я не обходжусь. Всю дистанцію проїхала на ендуроснеці, 1\2 шота 7500AAKG, які закинула перед стартом. На другій частині підйому шукала в кишені таблеточку карбонекса, але виявилось що він лишився в рюкзачку на стартовій, тому використала гель карбоснек.
Найкумедніший казус стався в болоті на всю ширину дороги. Воно мало вигляд підсохшої калюжі і ввело цим мене в оману. Вирішила що можна проїхати і влетіла в нього на повній швидкості))) Майже зробила стоппі, заледве не пірнувши в багнюку, яка всмоктала байк апетитно причмокуючи. Вдалось швидко нахилитись вправо і розкарячившись в чомусь схожому на шпагат, повільно вибратись на "суходіл". Зробивши своє "Па" думала швиденько витягти Еру з болота. Дві марні спроби і лише з третього підходу звільнила велосипед з земляної каші. Всю гонку я лишалась майже чистенька і от на останньому кілометрі знайшло поросятко болотце. Досі не розумію що заважало зробити там dismount\mount.
Фінішувала другою, програвши першому місцю аж 8 хвилин, де так довго каталась я не знаю)))
Їхалось спершу важко, але приблизно через 10 хвилин пішла нога. Підібрала темп і їхала, тихенько танучи на сонці. Потрохи вибираючи відставання від Христини, аж поки не побачила її перед собою. Та вона мене теж помітила на одному з поворотів, додала трішки газку і від'їхала. Потрібно було напрягтись, щоб знову наблизитись, зробила це. Однак, мені не вистачило чи то сили, чи то терпіння добрати суперницю і вона від'їхала на останньому кілометрі підйому. Далі був спуск, сумніви в правильності шляху, болотяна пастка і фініш! :)
Після фінішу розслабилась в альтанці, попиваючи смачний ягідний компот. Потім був літній душ, та я б назвала його швидше весняним. Водичка була прохолодною. Хоча, в порівнянні з льодяним душем три дні підряд в Одесі - Березнянський душ був тепленьким.
Перед нагородженням пригощали чаєм\кавою та кексами з ніжним кремом.
Під час нагородження кожен учасник отримав пам'ятну нагороду з рук міського голови чи районного, точно не пам'ятаю. Добре коли місцева влада підтримує ініціативи активних людей.
Заночували в наметі поряд зі стартом, доречі вдячна Віталію Капралу за спальники та каремати! Везти все спорядження в рюкзаку було б надто складно.
Залишилась дуже задоволена і не жалкую що прийняла участь в такому чудовому івенті!
Організатори великі молодці! Продовжуйте. Зважаючи на рівень з якого ви почали - успіх і приріст учасників гарантовано! Головне більше піару в соц.мережах та відповідних пабліках.
Всім добра та посмішок!
Будьте крепкі і до зустрічі на нових стартах! :)
Коментарі
Дописати коментар