МТБ марафон "Жовква"

"Місто гарне стародавнє

Як перлина в краю,

Про його красу чарівну

У піснях співають."

Ніколи раніше не була в цьому містечку і відверто кажучи уявляла його зовсім інакшим. В Жовкву поїхали своїм ходом з м.Львів, якщо крутити в легкому темпі це буде гарним розігрівом перед стартом. Поки їхали думала чому саме в Жовкві вирішили провести марафон, там немає гір, 30км від обласного центру, думала що це якесь село забите)) Та мої сумніви розвіялись щойно приїхали в містечко. Старовинна архітектура, площа, замок, все говорило про велике історичне минуле Жовкви.

Приїхавши додому мистецтвознавець в середині не давав спокою, знайшла трохи інформації про місто, виявляється містечко будували італійці, хто б міг подумати. Ось тут коротка історія міста http://www.zhovkva-tour.info/html/1/historyukr.htm
В одному з джерел Жовкву описують як ідеальне місто: "Місто-сонце, з гармонійною забудовою, чітким радіальним плануванням, вважалося свого часу одним із найгарніших приватних міст-резиденцій Європи, важливим центром розвитку мистецтва, культури, релігії та друкарства. Станіслав Жолкевський будував не просто замок, а справжню фортецю. Згодом Жовкву уподобав собі у якості резиденції польський король Ян Собєський. Окрім короля Яна тут бували Іван Мазепа, Петро Перший, Михайло Радзивіл і навіть Наполеон." (інформація з сайту http://tutbuv.com/?p=87 )
Причарувала мене Жовква, а сонячна погода та осінні барви сприяли гарному настрою.
Та не лише місто запало в душу, сам марафон теж дуже сподобався.

Траса дуже динамічна, підйомами схожа на мою домашню трасу в Карповій, а спусками нагадує трейли в Новомильську на "Дівочій горі". В жіночій категорії намічалась боротьба за позиції, я налаштувалась викластись на повну і відстояти друге місце в заліку по серії марафонів від МАХХ байк. Після ЧУ, Броварських Дюн та марафону в Бобриці з'явилась впевненість в своїх силах і розуміння що закривати сезон та катати змагання як хороші тренування ще рано.
На старті з дівчатами зайняли правий куточок першої лінії.

Назар провів брифінг перед стартом, акцентував увагу на розмітці, слухала уважно, адже не хочеться блукати кущами звернувши не туди. Стало зрозуміло що краще їхати трішки повільніше, щоб бачити кожен клаптик стрічки, одним словом як на нашому грунтовому марафоні (в зв'язку з відсутністю дерев, стовпів і решти вертикальних об'єктів, розмітка могла бути у вигляді пофарбованої гілки чи пляшки на стежці якою слід їхати).
Зі старту ніхто не рвав, тому що їхали за машиною супроводу аж до першого підйому. Там я сіла за "Доцентом" і їхала її темпом, було зрозуміло що в Наді сьогодні не найкраще самопочуття, проте їй це не завадило засвітити мені декілька метрів. Знаю наскільки вона вперта і що має неабияку силу волі, на якій може від'їхати і виграти, тримаючи суперника позаду, навіть в 15 секундах.
Тому роблю "хід конем", щойно виїхали підйом і пролетіли спуск, на прямій виходжу вперед. Спершу запропонувала працювати разом поки сил вистачить, та Надюша чомусь відмовилась.

Далі був спуск, котрий на першому колі проїжджала обережно, тому що не знала на що очікувати. Після нього дівчат вже позаду не бачила, скористалась можливістю трішки зменшити темп і поберегти сили на друге коло. Проте не кидала зовсім крутити. Скрізь де могла, використовувала перевагу двох-підвіса. Сама жорстка трав'яна ділянка з кочками з'їдалась підвіскою моєї Specialized Era на раз. А на фінішному спуску серія природних кікерів, про які я дізнавалась в самий останній момент відпрацьовувалась без залипань, екстрених гальмувань і черезрульок. Вперше так безстрашно їхала незнайомий спуск.

Перше коло зайшло легко, на одному диханні, довгий час трималась за хлопцями, котрі потім все ж таки від'їхали і зникли з поля зору. А от на другому колі відчувалась незначна втома, особливо на підйомах. Швидкість почала падати і якби знову не наздогнала мужиків, то мабуть втратила б декілька хвилин часу.

Фінішна пряма, арка. Перемога!

Нагородження пройшло біля воріт старого замку.

Повезла додому ще один павер-банк, та найприємніше - це сертифікат на п'ятидобове проживання на двох осіб в готелі "Шепіт Карпат". Весняні збори в горах собі забезпечила))

Дякую організаторам за чудовий івент в мальовничому містечку, хочеться наступного року знову приїхати в Жовкву на марафон. Сподіваюсь учасників буде значно більше!

Всім добра та посмішок!
До зустрічі на нових стартах!