Підсумки сезону 2014р.
Мій перший звіт за рік змагань в складі команди MTBBIKE Specialized team. До складу команди мене прийняли в середині сезону 2013го року. Це було шаленим мотиватором росту в своїх результатах :) Підготовка до змагань в 2014му році розпочалася з січня. Ходьба, біг, по можливості виїзди на байку, але в основному тренувалась на велостанку. Готувалась сама, без порад та нагляду тренера, через це результат мене не дуже радував спочатку.
Перший старт був у моєму рідному місті Рівне, ХС Еliminator "На Єврейці" . В моїй категорії стартувало дві дівчини. Їхалось важкувато, хоч і фінішувала першою з великим відривом.
Потім був марафон у м.Львів "Перша Сотня" , який проходив у складних погодних умовах. Дуже не люблю, коли під час змагань в холодну пору року падає дощ. Було важко більше морально ніж фізично. Цей марафон був для мене підготовкою до майбутніх стартів. Результат - четверте місце з сімнадцяти, не погано як для марафону на початку сезону ;)
Через тиждень - старт у Вінниці, перший етап ЛКУ "Дідькові стежки". Нажаль фінішувати не довелось. Схалявила на прикатці технічних елементів і під час гонки допустила помилку, мені це коштувало вивиху ключиці. Кажуть, що справжній боєць швидко одужує і знову повертається в стрій :)
Через місяць після травми я поїхала наш бревет 300км, отримала незабутні враження :) Фінішувала другою з трьох.
22 червня відбулося ХСО "Карпова долина", трасу я знаю дуже добре, адже приймаю участь в її підготовці. Гонка була не складною, на старт вийшло чотири дівчини. Результат - перемога :)
Потім був старт на 3му етапі ЛКУ в Сумах "Адреналін. Літо". Всім відомо що траса там не для слабаків і "особо впєчатлітєльних" ... Після Ужгородської "Шахти" я була готова до жесті, але як виявилось фото і відео не передають всього маштаба трагедії :) Прикатала майже всі технічні елементи, деякі так і не ризикнула спробувати. Вірю що в 2015му році все буде добре й спокійно і ми знову зберемось в Сумах, ось тоді буду бодатись з трасою, і впевнена, що проїду цього разу ВСЮ елітну трасу. Ооо так, я ще та оптимістка! Ну в разі чого, на велокросі я вивчила классний прийом dismount\mount :)
Цей івент мало не зірвала злива, яка почалася ще надвечір напередодні змагань. Трасу спростили, майже повністю, забравши техніку. Їхали по втулки в болоті, вниз і вверх треба було бігати, бо їхати нереально (принаймні дівчатам). Боротьба на першому колі була запекла, суперниці цього разу досить сильні, але тим не менше я змогла всю гонку, аж до фінішу, утримувати другу позицію.
Потім майже місяць я відпочивала від змагань, а через надскладний робочий графік зовсім не тренувалась.
Моїй радості не було меж, коли спонсор команди MTBBIKE, Юрій Літвішко, неабияк посприяв у вирішенні моєї проблеми з байком. За три дні до старту марафону "Невицьке" забрала з офісу Екстрем Стайлу в Києві новесенький карбоновий Specialized Stumpjumper Comp Carbon 29 .
Марафон дався, якось дуже легко, проте довелось попихтіти на стартовому апхілі, бо хоч нас і стартувало лише дві дівчини в категорії, але суперниця в мене була дуже сильна. В цьому старті я все ж здобула перемогу :)
Карбоновий найнер мене дуже порадував, він їде відчутно краще ніж мій старенький алю Рокхоппер. Хотілось би спробувати ще й двохпідвіс карбоновий ;)
На Стампі я відкатала наш рівненський ЕПІЧНИЙ грунтовий бревет, раджу спробувати, навантаження не менші ніж на гірських марафонах, особливо психологічні... і знову перемога, карма в цього байка чудова. Ще був старт в Луцьку, зайняла друге місце.
Однак головний старт сезону був попереду, матч-реванш - ХСМ Пилипець. Марафони - це моє, особливо в горах, ніщо не може зрівнятись з тим адреналіном, який відчуваю під час таких змагань. Тренувалась щодня, відповідально підійшла до підготовки цього разу і отримала гарний результат. Всю дистанцію тримала лідерство, але не розрахувала сили і на останньому підйомі відчутно злилась, це дало шанс суперниці обійти мене всього за 7 км до фінішу. Проте це мене не засмутило, адже наступного дня ще один старт - розділка в гору Гимба, там і розставлю крапки над "і". В цій гонці був поділ на дві категорії, а саме чоловіки і жінки. Жінок стартувало шестеро, всі досить сильні, але всі в рівних умовах після вчорашнього марафону. Фінішувала на третій позиції після Крістіни Конвісарової та Анни Вергелес, Катя Кудашева, яка обійшла мене в марафоні, фінішувала четвертою.
Цим сезон змагань не закінчувався, попереду було намічено ще два старти. Домашня гонка "Карпова Осінь" принесла ще одну перемогу. І ця перемога дала мені квиточок в професійний велоспорт, а якщо точніше в шосейний велоспорт. Саме через це змінилась гонка, якою планувала закрити сезон змагань 2014.
В листопаді хотіла традиційно відвідати чудовий нічний марафон у Львові Night Madness. Але пріоритети розставились по іншому. Після перемоги в офіційному Чемпіонаті Рівненської області з велокросу я увійшла до списку спортсменів, які мають виступити на Чемпіонаті України з велокросу у Кіровограді. Оскільки це був перший старт в професійному спорті, то я трохи переживала і мабуть це погано вплинуло на мій емоційний стан на старті. Фінішувала дев*ята з дев*ятнадцяти в груповій гонці, і на естафеті наша команда зайняла п*яте місце.
Загалом сезон 2014го року виявився насиченим (16 стартів) і дуже вдалим для мене у всьому :) Результатом моїх самостійних тренувань стали 6 перемог і 5 призових місць, а ще мені випала можливість показати високі результати у професійному велоспорті, готуюсь до цього, вірю в себе і сподіваюсь на вашу підтримку :)
Перший старт був у моєму рідному місті Рівне, ХС Еliminator "На Єврейці" . В моїй категорії стартувало дві дівчини. Їхалось важкувато, хоч і фінішувала першою з великим відривом.
Потім був марафон у м.Львів "Перша Сотня" , який проходив у складних погодних умовах. Дуже не люблю, коли під час змагань в холодну пору року падає дощ. Було важко більше морально ніж фізично. Цей марафон був для мене підготовкою до майбутніх стартів. Результат - четверте місце з сімнадцяти, не погано як для марафону на початку сезону ;)
Через тиждень - старт у Вінниці, перший етап ЛКУ "Дідькові стежки". Нажаль фінішувати не довелось. Схалявила на прикатці технічних елементів і під час гонки допустила помилку, мені це коштувало вивиху ключиці. Кажуть, що справжній боєць швидко одужує і знову повертається в стрій :)
Через місяць після травми я поїхала наш бревет 300км, отримала незабутні враження :) Фінішувала другою з трьох.
22 червня відбулося ХСО "Карпова долина", трасу я знаю дуже добре, адже приймаю участь в її підготовці. Гонка була не складною, на старт вийшло чотири дівчини. Результат - перемога :)
Потім був старт на 3му етапі ЛКУ в Сумах "Адреналін. Літо". Всім відомо що траса там не для слабаків і "особо впєчатлітєльних" ... Після Ужгородської "Шахти" я була готова до жесті, але як виявилось фото і відео не передають всього маштаба трагедії :) Прикатала майже всі технічні елементи, деякі так і не ризикнула спробувати. Вірю що в 2015му році все буде добре й спокійно і ми знову зберемось в Сумах, ось тоді буду бодатись з трасою, і впевнена, що проїду цього разу ВСЮ елітну трасу. Ооо так, я ще та оптимістка! Ну в разі чого, на велокросі я вивчила классний прийом dismount\mount :)
Цей івент мало не зірвала злива, яка почалася ще надвечір напередодні змагань. Трасу спростили, майже повністю, забравши техніку. Їхали по втулки в болоті, вниз і вверх треба було бігати, бо їхати нереально (принаймні дівчатам). Боротьба на першому колі була запекла, суперниці цього разу досить сильні, але тим не менше я змогла всю гонку, аж до фінішу, утримувати другу позицію.
Потім майже місяць я відпочивала від змагань, а через надскладний робочий графік зовсім не тренувалась.
Моїй радості не було меж, коли спонсор команди MTBBIKE, Юрій Літвішко, неабияк посприяв у вирішенні моєї проблеми з байком. За три дні до старту марафону "Невицьке" забрала з офісу Екстрем Стайлу в Києві новесенький карбоновий Specialized Stumpjumper Comp Carbon 29 .
Марафон дався, якось дуже легко, проте довелось попихтіти на стартовому апхілі, бо хоч нас і стартувало лише дві дівчини в категорії, але суперниця в мене була дуже сильна. В цьому старті я все ж здобула перемогу :)
Карбоновий найнер мене дуже порадував, він їде відчутно краще ніж мій старенький алю Рокхоппер. Хотілось би спробувати ще й двохпідвіс карбоновий ;)
На Стампі я відкатала наш рівненський ЕПІЧНИЙ грунтовий бревет, раджу спробувати, навантаження не менші ніж на гірських марафонах, особливо психологічні... і знову перемога, карма в цього байка чудова. Ще був старт в Луцьку, зайняла друге місце.
Однак головний старт сезону був попереду, матч-реванш - ХСМ Пилипець. Марафони - це моє, особливо в горах, ніщо не може зрівнятись з тим адреналіном, який відчуваю під час таких змагань. Тренувалась щодня, відповідально підійшла до підготовки цього разу і отримала гарний результат. Всю дистанцію тримала лідерство, але не розрахувала сили і на останньому підйомі відчутно злилась, це дало шанс суперниці обійти мене всього за 7 км до фінішу. Проте це мене не засмутило, адже наступного дня ще один старт - розділка в гору Гимба, там і розставлю крапки над "і". В цій гонці був поділ на дві категорії, а саме чоловіки і жінки. Жінок стартувало шестеро, всі досить сильні, але всі в рівних умовах після вчорашнього марафону. Фінішувала на третій позиції після Крістіни Конвісарової та Анни Вергелес, Катя Кудашева, яка обійшла мене в марафоні, фінішувала четвертою.
Цим сезон змагань не закінчувався, попереду було намічено ще два старти. Домашня гонка "Карпова Осінь" принесла ще одну перемогу. І ця перемога дала мені квиточок в професійний велоспорт, а якщо точніше в шосейний велоспорт. Саме через це змінилась гонка, якою планувала закрити сезон змагань 2014.
В листопаді хотіла традиційно відвідати чудовий нічний марафон у Львові Night Madness. Але пріоритети розставились по іншому. Після перемоги в офіційному Чемпіонаті Рівненської області з велокросу я увійшла до списку спортсменів, які мають виступити на Чемпіонаті України з велокросу у Кіровограді. Оскільки це був перший старт в професійному спорті, то я трохи переживала і мабуть це погано вплинуло на мій емоційний стан на старті. Фінішувала дев*ята з дев*ятнадцяти в груповій гонці, і на естафеті наша команда зайняла п*яте місце.
Загалом сезон 2014го року виявився насиченим (16 стартів) і дуже вдалим для мене у всьому :) Результатом моїх самостійних тренувань стали 6 перемог і 5 призових місць, а ще мені випала можливість показати високі результати у професійному велоспорті, готуюсь до цього, вірю в себе і сподіваюсь на вашу підтримку :)
Дякую за допомогу та підтримку спонсору команди MTBBIKE Specialized team Юрію Літвішко, завдяки якому я мала можливість виступати на Specialized Stumpjumper Comp Carbon 29. Також вдячна за фінансову підтримку магазину Екстрем Стайл та Specialized. Ну і ще одному спонсору, без якого було б складно під час виснажливих змагань, спортивне харчування Nutrend .
До зустрічі на нових стартах!
Коментарі
Дописати коментар